Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання: приклади форм, які заповнюють фінські вчителі, діти та їхні батьки Як проводити формувальне оцінювання? Не загальними, а конкретними рекомендаціями поділилися фінські експертки Аня Хурінайнен-Косунен і Рія Палмквіст у межах серії вебінарів від Фінського проєкту реформи української школи “Навчаємось разом” + проєкту ЄС і Команди підтримки реформ. Зокрема, вони запропонували низку форм, які протягом навчального року заповнюють учитель, дитина й батьки для планування і проведення формувального оцінювання. “Нова українська школа” зібрала приклади цих форм в одній публікації. ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ Формувальне оцінювання варто розпочинати із самооцінювання вчителів (форми 1–2). Це, фактично, SWOT-аналіз педагогічної практики, навичок та можливостей педагога, що дає змогу йому / їй розібратися, яких знань чи умінь не вистачає (можлива траєкторія розвитку вчителя) та на які свої сильні сторони можна спертися, розробляючи критерії формувального оцінювання для своїх учнів. Починаючи з 3 класу, рекомендують експерти, учні є вже достатньо самостійними, аби планувати свою навчальну діяльність та ставити свої цілі. Тож можна запропонувати дітям визначити їхні індивідуальні цілі на навчальний рік (форма 3, заповнюється на початку навчального року). Діти можуть оцінити свої попередні досягнення, навички, уміння та поведінку та поставити перед собою нові завдання. Цілі можна ставити як щодо освітнього процесу та навчальної активності загалом, так і попредметно. У другому випадку ефективність планування, а також, за практичними спостереженнями, результативність будуть вищими. Упродовж навчального року можна пропонувати учням заповнювати таблиці самооцінювання (форма 4). Учень / учениця має проаналізувати свою роботу та поведінку й відповісти на запитання, а подекуди і проставити собі бали. Експерти рекомендують обговорювати вчителю з учнем результати такого самооцінювання в індивідуальному порядку, щоби дитини отримувала повноцінний зворотний зв’язок щодо розвитку своєї навички самооцінювання. Проте, окрім конкретної поведінки на уроці, дитині корисно мати і практику рефлексії (форми 5–6). Педагог же на основі вивчення та аналізу таких учнівських анкет може зробити висновок про атмосферу в колективі, потреби кожного учня / учениці, а також спланувати свою роботу так, щоби кожна дитина могла отримати допомогу й підтримку у своїй освітній траєкторії. Рекомендується, щоби ці анкети також передивилися і прокоментували батьки учня / учениці, відповівши на запитання, наскільки реалістично їхня дитина оцінює обставини та свою поведінку. Заповнення таких анкет є підставою для подальшого діалогу вчителя з дитиною та батьками, коли всі сторони можуть висловити свої очікування від подальшого навчального процесу. Вчителю також варто провести бесіду з кожним учнем / ученицею індивідуально, щоби з’ясувати реальні причини негативних процесів, що їх учитель міг зауважити в анкетах (наприклад, брак комфорту для дитини, небажання працювати індивідуально чи в групах, наявність тимчасових особливих потреб тощо). Можна також запропонувати класу оцінити свою групову роботу (форма 7). Як правило, таке оцінювання здійснюється по завершенні проєктної діяльності. Дитина не лише відповідає на питання “так-ні”, але й може лишити розгорнутий коментар для вчителя. Проте тут важливо, аби дитина почувалася комфортно та довіряла педагогу. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Дітям молодшого шкільного віку (1–4 класи) розробляють спеціальні анкети (форма 8), що дають дітям змогу здійснювати рефлексію та самооцінювання, відповідно до їхнього віку: запитання тут прості та стосуються переважно організації навчання, але вчитель може змінювати їх на свій розсуд та відповідно до своїх завдань. Рекомендується, щоби такі анкети молодші школярі заповнювали щотижнево, а також віддавали своїм батькам на підпис, аби ті мали змогу відслідковувати поведінкові успіхи своєї дитини. Учневі же це допомагає акцентувати увагу на тому, що він / вона може покращити у своїй поведінці. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Діти старшого віку (орієнтовно з 5 класу) можуть проводити не лише самооцінювання, а й оцінювання своїх однокласників або партнерів у групі / парі (форма 9) за навчальними предметами. Педагог, відповідно, зможе зробити висновок щодо ефективності групової роботи та рівня взаємодії учнів у класі. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд ПІДСУМКИ НАВЧАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ На основі результатів оцінювання вчителем та самооцінювання рекомендується проводити обговорення досягнень в індивідуальному форматі з учнями та їхніми батьками. У початковій школі ініціатором такого спілкування може бути вчитель, у старших класах – класний керівник, який збирає інформацію від учителів-предметників та робить її аналіз для презентування батькам (форма 10). Основне завданням такого обговорення – визначення поточної ситуації, постановка цілей на майбутнє та визначення, якої допомоги потребує дитина та хто може її надати. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Наприкінці першого семестру рекомендується проводити проміжне оцінювання. Для цього варто запропонувати дитині провести рефлексію, згадати поставлені на початку року цілі та поміркувати, чого вже вдалося досягти, а що потребує доопрацювання (форми 11, 13). Учень оцінює свою роботу з кожного з предметів, а також компетентності, яких вдалося чи не вдалося набути. Окрім заповнення таблиць, пропонується також дати розгорнуті відповіді на запитання щодо своїх досягнень у навчанні та поведінки. З результатами такого оцінювання рекомендується ознайомити й батьків. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Батьки мають бути активними учасниками освітнього процесу своєї дитини. Тому педагогу (класному керівнику) пропонують залучати їх до оцінювання поведінки їхньої дитини (форми 12, 13). Адже значну частину часу учень / учениця проводить удома, і вчителю необхідно розуміти, як він / вона поводиться поза навчальним закладом та як організована його позашкільна діяльність. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Також рекомендується залучити дитину та її батьків до спільного обговорення подій у школі. Щоби дорослі могли поділитися власними висновками та спостереженнями за реакцією дитини на освітній процес, можна запропонувати заповнити спеціальну анкету (форма 14), де перша частина – це записана дорослими думка дитини, а друга – зауваження та пропозиції батьків до організації навчання. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд ПЛАНУВАННЯ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ Формувальне оцінювання здійснюється протягом року, а аналіз результатів дає вчителю змогу зробити висновок щодо ефективності навчання, а також визначити індивідуальну траєкторію кожного учня / учениці та допомогу, яку він чи вона потребує. Але ця діяльність потребує й ретельного планування. Фінські експерти пропонують використовувати орієнтовні таблиці (форма 15 – для початкової та базової шкіл окремо або загальна форма 16). Це допоможе структурувати роботу над формувальним оцінюванням, а також ознайомити з цим процесом батьків та самих учнів, щоби працювати над ним спільно та максимально ефективно. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа” Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії. ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАС: FACEBOOKVIBERTELEGRAM ДЛЯ УЧНІВ Матеріали за темою вчителям Літня відпустка як нова “подушка безпеки”: як вчителям відновитися та чому це так необхідно батькам, вчителям,дружня школа,матеріали для уроків, учням

Організація дистанційного навчання

Нормативно-правове забезпечення

Нормативно-правове забезпечення Нової української школиЗакон України "Про освіту"Закон України «Про повну загальну середню освіту»Концепція Нової української школиДержавний стандарт початкової освітиКОНЦЕПЦІЯ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 рокуПостанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року". 2016Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 903-р "Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа”". 2017Наказ Міністерства соціальної політики України №1143 від 10.08.2018р. «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1021 "Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня"Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1028 “Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів”Наказ МОН № 1187 від 16.08.2017 року «Про затвердження експериментального навчального плану початкової школи експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють в межах дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти»Наказ МОН від 15.01.2018 № 36 “Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти”Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.02.2018 № 137 «Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи.»Наказ МОН №283 від 23.03.2018 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи"НАКАЗ МОН України №497 від 17.05.2018р. «Про безкоштовне забезпечення перших класів Державних і комунальних закладів загальної середньої освіти ігровими наборами Six Bricks»Наказ МОН №776 від 16.07.2018 "Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти"НАКАЗ МОН України №923 від 20.08.2018 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі”Наказ МОН № 1362 від 07.12.2018 року "Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи"Лист МОН вiд 23.08.2017 р. №19-450 «Щодо методичних рекомендацій для експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів»Зрозуміти новий Стандарт. Інструкція для вчителівПлан заходів, розроблених на виконання Закону України «Про освіту» та Концепції «Нова українська школа» на 2017 -2024 рр.ПРОГРАМА всеукраїнського експерименту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти» на базі загальноосвітніх навчальних закладів на 2017 – 2022 рокиНаказ Макарівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – природничо-математичний ліцей» №4а-О від 15 січня 2018 року «Про затвердження плану заходів з реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа» на 2017 – 2024 роки»Наказ Мінсоцполітики від 14.02.2018 №207 «Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями»НАКАЗ МОН України від 23.04.2019 № 536 "Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти"НАКАЗ МОНУ від 29.07.2019 № 1033 «Про впровадження нової редакції Українського правопису»Наказ №21 від 09.01.2020 «Про внесення змін до