Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання: приклади форм, які заповнюють фінські вчителі, діти та їхні батьки Як проводити формувальне оцінювання? Не загальними, а конкретними рекомендаціями поділилися фінські експертки Аня Хурінайнен-Косунен і Рія Палмквіст у межах серії вебінарів від Фінського проєкту реформи української школи “Навчаємось разом” + проєкту ЄС і Команди підтримки реформ. Зокрема, вони запропонували низку форм, які протягом навчального року заповнюють учитель, дитина й батьки для планування і проведення формувального оцінювання. “Нова українська школа” зібрала приклади цих форм в одній публікації. ІНСТРУМЕНТИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ Формувальне оцінювання варто розпочинати із самооцінювання вчителів (форми 1–2). Це, фактично, SWOT-аналіз педагогічної практики, навичок та можливостей педагога, що дає змогу йому / їй розібратися, яких знань чи умінь не вистачає (можлива траєкторія розвитку вчителя) та на які свої сильні сторони можна спертися, розробляючи критерії формувального оцінювання для своїх учнів. Починаючи з 3 класу, рекомендують експерти, учні є вже достатньо самостійними, аби планувати свою навчальну діяльність та ставити свої цілі. Тож можна запропонувати дітям визначити їхні індивідуальні цілі на навчальний рік (форма 3, заповнюється на початку навчального року). Діти можуть оцінити свої попередні досягнення, навички, уміння та поведінку та поставити перед собою нові завдання. Цілі можна ставити як щодо освітнього процесу та навчальної активності загалом, так і попредметно. У другому випадку ефективність планування, а також, за практичними спостереженнями, результативність будуть вищими. Упродовж навчального року можна пропонувати учням заповнювати таблиці самооцінювання (форма 4). Учень / учениця має проаналізувати свою роботу та поведінку й відповісти на запитання, а подекуди і проставити собі бали. Експерти рекомендують обговорювати вчителю з учнем результати такого самооцінювання в індивідуальному порядку, щоби дитини отримувала повноцінний зворотний зв’язок щодо розвитку своєї навички самооцінювання. Проте, окрім конкретної поведінки на уроці, дитині корисно мати і практику рефлексії (форми 5–6). Педагог же на основі вивчення та аналізу таких учнівських анкет може зробити висновок про атмосферу в колективі, потреби кожного учня / учениці, а також спланувати свою роботу так, щоби кожна дитина могла отримати допомогу й підтримку у своїй освітній траєкторії. Рекомендується, щоби ці анкети також передивилися і прокоментували батьки учня / учениці, відповівши на запитання, наскільки реалістично їхня дитина оцінює обставини та свою поведінку. Заповнення таких анкет є підставою для подальшого діалогу вчителя з дитиною та батьками, коли всі сторони можуть висловити свої очікування від подальшого навчального процесу. Вчителю також варто провести бесіду з кожним учнем / ученицею індивідуально, щоби з’ясувати реальні причини негативних процесів, що їх учитель міг зауважити в анкетах (наприклад, брак комфорту для дитини, небажання працювати індивідуально чи в групах, наявність тимчасових особливих потреб тощо). Можна також запропонувати класу оцінити свою групову роботу (форма 7). Як правило, таке оцінювання здійснюється по завершенні проєктної діяльності. Дитина не лише відповідає на питання “так-ні”, але й може лишити розгорнутий коментар для вчителя. Проте тут важливо, аби дитина почувалася комфортно та довіряла педагогу. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Дітям молодшого шкільного віку (1–4 класи) розробляють спеціальні анкети (форма 8), що дають дітям змогу здійснювати рефлексію та самооцінювання, відповідно до їхнього віку: запитання тут прості та стосуються переважно організації навчання, але вчитель може змінювати їх на свій розсуд та відповідно до своїх завдань. Рекомендується, щоби такі анкети молодші школярі заповнювали щотижнево, а також віддавали своїм батькам на підпис, аби ті мали змогу відслідковувати поведінкові успіхи своєї дитини. Учневі же це допомагає акцентувати увагу на тому, що він / вона може покращити у своїй поведінці. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Діти старшого віку (орієнтовно з 5 класу) можуть проводити не лише самооцінювання, а й оцінювання своїх однокласників або партнерів у групі / парі (форма 9) за навчальними предметами. Педагог, відповідно, зможе зробити висновок щодо ефективності групової роботи та рівня взаємодії учнів у класі. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд ПІДСУМКИ НАВЧАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ На основі результатів оцінювання вчителем та самооцінювання рекомендується проводити обговорення досягнень в індивідуальному форматі з учнями та їхніми батьками. У початковій школі ініціатором такого спілкування може бути вчитель, у старших класах – класний керівник, який збирає інформацію від учителів-предметників та робить її аналіз для презентування батькам (форма 10). Основне завданням такого обговорення – визначення поточної ситуації, постановка цілей на майбутнє та визначення, якої допомоги потребує дитина та хто може її надати. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Наприкінці першого семестру рекомендується проводити проміжне оцінювання. Для цього варто запропонувати дитині провести рефлексію, згадати поставлені на початку року цілі та поміркувати, чого вже вдалося досягти, а що потребує доопрацювання (форми 11, 13). Учень оцінює свою роботу з кожного з предметів, а також компетентності, яких вдалося чи не вдалося набути. Окрім заповнення таблиць, пропонується також дати розгорнуті відповіді на запитання щодо своїх досягнень у навчанні та поведінки. З результатами такого оцінювання рекомендується ознайомити й батьків. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Батьки мають бути активними учасниками освітнього процесу своєї дитини. Тому педагогу (класному керівнику) пропонують залучати їх до оцінювання поведінки їхньої дитини (форми 12, 13). Адже значну частину часу учень / учениця проводить удома, і вчителю необхідно розуміти, як він / вона поводиться поза навчальним закладом та як організована його позашкільна діяльність. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Також рекомендується залучити дитину та її батьків до спільного обговорення подій у школі. Щоби дорослі могли поділитися власними висновками та спостереженнями за реакцією дитини на освітній процес, можна запропонувати заповнити спеціальну анкету (форма 14), де перша частина – це записана дорослими думка дитини, а друга – зауваження та пропозиції батьків до організації навчання. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд ПЛАНУВАННЯ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ Формувальне оцінювання здійснюється протягом року, а аналіз результатів дає вчителю змогу зробити висновок щодо ефективності навчання, а також визначити індивідуальну траєкторію кожного учня / учениці та допомогу, яку він чи вона потребує. Але ця діяльність потребує й ретельного планування. Фінські експерти пропонують використовувати орієнтовні таблиці (форма 15 – для початкової та базової шкіл окремо або загальна форма 16). Це допоможе структурувати роботу над формувальним оцінюванням, а також ознайомити з цим процесом батьків та самих учнів, щоби працювати над ним спільно та максимально ефективно. Завантажити у форматі пдф Завантажити у форматі ворд Анна Степанова-Камиш, “Нова українська школа” Титульне фото: автор – AllaSerebrina, Depositphotos Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії. ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАС: FACEBOOKVIBERTELEGRAM ДЛЯ УЧНІВ Матеріали за темою вчителям Літня відпустка як нова “подушка безпеки”: як вчителям відновитися та чому це так необхідно батькам, вчителям,дружня школа,матеріали для уроків, учням

Організація дистанційного навчання

Нормативно-правове забезпечення

Нормативно-правове забезпечення Нової української школиЗакон України "Про освіту"Закон України «Про повну загальну середню освіту»Концепція Нової української школиДержавний стандарт початкової освітиКОНЦЕПЦІЯ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 рокуПостанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року". 2016Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 903-р "Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа”". 2017Наказ Міністерства соціальної політики України №1143 від 10.08.2018р. «Про затвердження професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1021 "Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня"Наказ МОН України від 13.07.2017 № 1028 “Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів”Наказ МОН № 1187 від 16.08.2017 року «Про затвердження експериментального навчального плану початкової школи експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють в межах дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти»Наказ МОН від 15.01.2018 № 36 “Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти”Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.02.2018 № 137 «Про затвердження Примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової школи.»Наказ МОН №283 від 23.03.2018 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи"НАКАЗ МОН України №497 від 17.05.2018р. «Про безкоштовне забезпечення перших класів Державних і комунальних закладів загальної середньої освіти ігровими наборами Six Bricks»Наказ МОН №776 від 16.07.2018 "Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти"НАКАЗ МОН України №923 від 20.08.2018 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі”Наказ МОН № 1362 від 07.12.2018 року "Про затвердження методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи"Лист МОН вiд 23.08.2017 р. №19-450 «Щодо методичних рекомендацій для експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів»Зрозуміти новий Стандарт. Інструкція для вчителівПлан заходів, розроблених на виконання Закону України «Про освіту» та Концепції «Нова українська школа» на 2017 -2024 рр.ПРОГРАМА всеукраїнського експерименту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти» на базі загальноосвітніх навчальних закладів на 2017 – 2022 рокиНаказ Макарівського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – природничо-математичний ліцей» №4а-О від 15 січня 2018 року «Про затвердження плану заходів з реалізації основних положень Концепції «Нова українська школа» на 2017 – 2024 роки»Наказ Мінсоцполітики від 14.02.2018 №207 «Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями»НАКАЗ МОН України від 23.04.2019 № 536 "Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти"НАКАЗ МОНУ від 29.07.2019 № 1033 «Про впровадження нової редакції Українського правопису»Наказ №21 від 09.01.2020 «Про внесення змін до

Критерій оцінювання НУШ

Методична робота

Ключові тези:    

Методичні  рекомендації  до оновлених  програм  початкової  школи

ПРІОРИТЕТ -  використання       компетентнісного  підходу в         навчанні   

молодших школярів.  Для цього в         документі

ДЕТАЛЬНО РОЗ’ЯСНЮЄТЬСЯ:

•  як  встановлювати  міжпредметні        зв’язки  (особливо  для        предметів 

мовного циклу)

•  як  проводити  інтегровані та бінарні інтегровані  уроки, окремо  для  

кожного класу  початкової  школи,        з врахуванням  вікових особливостей   дітей,         визначається програмний матеріал, в  рамках        якого рекомендовано проводити         інтегровані          уроки

•  як  проводити          “тематичні          дні”  (коли всі уроки  за розкладом спрямовують на реалізацію  єдиної  виховної  мети, що знаходить логічне продовження у виховному заході)

•  як посилити  практичну спрямованість        навчання   (розписано         різні

Організаційні форми, методи        навчання,  способи навчальної взаємодії).

ДЛЯ ФОРМУВАННЯ         І ПЕРЕВІРКИ предметних компетентностей  вчитель має         використовувати          інтегровані          задачі (спрямовані на застосування      учнями способів навчально-пізнавальної  діяльності, знань, умінь і навичок      для розв’язання        певних задач у змодельованих життєвих        ситуаціях).

ДЛЯ  ІНОЗЕМНИХ  МОВ прописано особливості запровадження усного курсу          в 1класі, надано    методичні  рекомендації враховуючи зміни до програм.

ПРОПИСАНО основні        зміни  для 13 навчальних програм         початкових         класів.

НАГОЛОШЕНО,       що не озвучуються  в класі та на          батьківських зборах  

результати навчальних         досягнень  учня/учениці (ця інформація          стосується 

тільки вчителя-учня-батьків (або  осіб,  які  їх         замінюють) і має відбуватися описово, з        детальним  поясненням  успіхів  і   недоліків  дитини та 

доброзичливою допомогою).

РЕКОМЕНДОВАНО користуватись олівцем         дітям у  першому         класі          -         за рішенням учителя, відповідно до рівня готовності дітей. На         розсуд учителя допускається       виправлення  або         гумкою,  або закресленням.          Наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на зниження балу за      роботу  (час  і етап переходу         на кулькову  ручку визначає        сам вчитель, індивідуально для кожної    дитини).

2.1.1 Ключові     тези:  методичні  рекомендацій  до         оновлених програм     початкової         школи       

НЕ    РЕКОМЕНДОВАНО         вчителям   користуватися червонною ручкою   при перевірці письмових  робіт в адаптаційному  періоді   (1клас).Для виставлення оцінок в зошитах  і  щоденниках         можна використовувати  колір ручки за вибором вчителя.

НАДАНО  ПРИКЛАДИ компетентнісно-орієнтованих завдань          та ессе.

ДЕТАЛЬНО ПРОПИСАНО вимоги щодо обсягу домашніх завдань:

•  НЕДОПУСТИМИМ        вважається перевантаження  учнів завданнями, які 

Містяться у         додаткових  посібниках, зошитах          з друкованою основою        тощо.

•  НАГОЛОШУЄТЬСЯ, що домашні завдання      повинні бути посильними  для самостійного виконання учнями.

•  НЕ ЗАДАЮТЬСЯ  домашні  завдання       на вихідні,         святкові та        канікулярні дні (канікули).

•  ЛІМІТОВАНО        ОБСЯГ домашніх  завдань, за  витратами часу     на їх виконання:

-  У 1 КЛАСІ домашні завдання    не      задаються.

-  У    2  КЛАСІ   витрати часу на виконання  домашніх завдань        не повинні перевищувати     45     хвилин.

-  У 3 КЛАСІ витрати часу на виконання домашніх завдань не       повинні     перевищувати 1 години        10 хвилин.

-  У 4 КЛАСІ витрати часу на  виконання домашніх завдань не повинні  перевищувати 1         години 30 хвилин.

Математика. 1-4 класи

Зміни у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

    Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.

 З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.

Вилучені вимоги

  Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).

Мінімізовані вимоги

  Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».

У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».

При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо.

При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори:

   1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги дописувачів щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо.

З огляду на ці фактори, не враховано пропозиції й щодо перенесення навчального змісту з одного класу до іншого, зокрема додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд, нумерації чисел в концентрі «Сотня», табличного множення та ділення тощо).

2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:

·  додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).

·  нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були більш, ніж переконливі, в т.ч. - й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).

·  письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.

·  табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.

·  ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.

·  дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.

При більш детальному порівнянні програми 2015 року і оновленої програми можна буде переконатися, що завдяки небайдужості учасників відкритого обговорення проблеми розвантаження програми з математики, достатньо великої кількості конструктивних пропозицій і порад – ці зміни відбулися і сподіваємося, щоТь

Фотоальбом